Відновлення зубів на скловолоконних штифтах ua:121175

1. Вступ

 Значення відновлення ендодонтично пролікованих зубів для довгострокового збереження функції та естетики.

 Основні виклики: втрата твердих тканин, ризик кореневих тріщин, необхідність рівномірного розподілу навантаження.

 Порівняння сучасних підходів: класичні металеві штифти vs. скловолоконні штифти.



2. Критерії вибору методики відновлення

 Оцінка залишкових тканин: мінімально необхідна висота залишкової культі для ефективного закріплення конструкції.

 Оклюзійне навантаження: розподіл жувального тиску, необхідність контролю при підвищеному бруксизмі.

 Локація зуба в зубному ряду: передні зуби – естетичні вимоги, бічна група – функціональна міцність.



3. Скловолоконні штифти: матеріал і властивості

 Склад: композитна матриця (епоксидна смола) та армування скловолокном.

 Біомеханічна сумісність: наближеність модуля пружності до дентину, що зменшує ризик тріщин кореня.

 Еластичність: амортизація навантажень, зниження ризику переломів.

 Естетика: відсутність просвічування крізь тонкі стінки коронкової частини зуба.

 Рентгеноконтрастність: важливість контролю при післяопераційних оглядах.



4. Показання та протипоказання

Показання:

 Значна втрата коронкової частини зуба після ендодонтичного лікування.

 Відновлення фронтальної та премолярної групи зубів.

 Випадки, де важлива естетика (відсутність металевого блиску).

 Незначне ураження кореневих тканин без тріщин або перфорацій.

Протипоказання:

 Короткі або сильно викривлені корені, що ускладнюють встановлення штифта.

 Значна втрата кореневих тканин – недостатня ретенція штифта.

 Перфорації, тріщини кореня, що роблять прогноз відновлення несприятливим.



5. Алгоритм відновлення зуба на скловолоконному штифті

 1. Підготовка кореневого каналу

 Видалення гуттаперчі до необхідної глибини за допомогою плагера або бора.

 Очищення та висушування каналу, попередня примірка штифта.

 2. Адгезивний протокол

 Протравлювання або використання самопротравлюючих адгезивних систем.

 Обробка штифта силаном для покращення зчеплення з композитом.

 3. Фіксація штифта

 Використання подвійного твердіння або самополімеризуючого композитного цементу.

 Поступове введення цементу в канал для уникнення повітряних порожнин.

 4. Відновлення культі зуба

 Пошарове внесення композитного матеріалу з полімеризацією.

 Формування анатомічно правильної культі з урахуванням майбутньої коронки або реставрації.



6. Порівняння штифтових систем

 Скловолоконні штифти: висока естетика, біомеханічна сумісність, знижений ризик кореневих переломів.

 Титанові та металеві штифти: надмірна жорсткість, ризик створення точкових навантажень і мікротріщин.

 Литі штифти: добрий ретенційний ефект, але складність у виготовленні та небезпека кореневого перенавантаження.



7. Помилки та ускладнення

 Недостатнє збереження тканин: зменшує механічну стійкість відновлення.

 Помилки у фіксації: порушення адгезії, що призводить до випадіння штифта.

 Недостатнє або надмірне препарування каналу: ризик перфорації або слабкої ретенції штифта.

 Нехтування оклюзійними контактами: призводить до перевантаження конструкції та можливих тріщин.



8. Клінічні випадки

 Успішні кейси: демонстрація відновлених зубів із хорошими функціональними та естетичними результатами.

 Аналіз невдалих випадків: що призвело до ускладнень і як їх уникати в майбутньому.



9. Відповіді на запитання учасників

 Вибір оптимального цементу для фіксації.

 Нюанси адгезивного протоколу для підвищення довговічності.

 Оцінка прогнозу та фактори довготривалої успішності реставрації.