Запалення венозних стінок, у яких утворюється тромб, називається тромбофлебітом. Згодом тромби повністю або частково закупорюють судини. Захворювання може вражати глибокі та поверхневі вени, протікати як у гострій формі, так і у хронічній. Найчастіше уражаються судини нижніх кінцівок. Для лікування використовуються капіляростабілізуючі засоби та інші препарати, що сприяють поліпшенню стану людини.
Основна причина тромбофлебіту нижніх кінцівок — варикозне розширення поверхневих вен. Часто хвороба виникає на тлі хронічної венозної недостатності. Інші фактори, що сприяють виникненню патології:
- травми;
- онкологічні патології (мігруючий тромбофлебіт);
- вагітність та пологи;
- розлади нейротрофічного типу;
- захворювання серцево-судинної системи;
- запалення внутрішніх органів;
- підвищене згортання крові;
- інфекції, запалення венозної стінки, спричинене наявністю рани;
- алергічні реакції;
- порушення цілісності венозних стінок;
- ендокринні захворювання;
- гінекологічні та інші операції;
- ускладнення після пологів або тривалої катетеризації (тромбофлебіт постін'єкційний).
Спочатку тромб утворюється на гомілці, але за відсутності лікування може розвинутися висхідна форма захворювання. Іноді кров'яні згустки розсмоктуються самостійно. Однак деколи хвороба розвивається дуже швидко. Під час відриву тромбу він може потрапити до інших судин кровотоком та спровокувати розвиток серйозних ускладнень — наприклад, тромбоемболію легеневої артерії.
Спочатку з'являються не дуже сильні болі в ногах, які проявляються ходом підшкірних вен. Шкірні покриви над судинами запалені, гіперемовані, теплі на дотик. Інші симптоми:
- підвищення температури до 37,5–38°С;
- незначний набряк нижньої кінцівки;
- запалення шкірних покривів у вигляді смуг: спочатку шкіра червоніє, а потім набуває синього відтінку;
- виникнення ущільнень різної величини, збільшення та затвердіння вен;
- болючі відчуття під час ходьби.
За виникнення слід звернутися до лікаря. Займатися самолікуванням не можна. Неправильний прийом препаратів, теплові процедури можуть призвести до відриву тромбу та розвитку серйозного ускладнення, яке може загрожувати життю.
Здебільшого лікування консервативне:
- постільний режим — нога має перебувати в піднятому положенні;
- компресійне лікування — спеціальний трикотаж чи еластичне бинтування;
- мазі: ліотон-гель, гепаринова;
- нестероїдні протизапальні препарати зі знеболюючим ефектом;
- дезагреганти;
- флеботоніки;
- фізіотерапія.
У серйозніших випадках показано хірургічне втручання. Ігнорувати рекомендації лікаря, порушувати режим не можна. Це може призвести до інвалідності і навіть до летального кінця.
#Реліз