KMM-2
@{ a.name } Видалити
Виробники
  • N
  • ...
  • Статті
  • ​Біодентин™. Дентин у капсулі чи щось більше? ua:13365

​Біодентин™. Дентин у капсулі чи щось більше?

Джозетта Каміллері (Josette Camilleri)

Бакалавр хірургічної стоматології, магістр філософії, доктор філософії, член Міжнародної колегії стоматологів, член Академії стоматологічних матеріалів, член Інституту матеріалів, мінералів та гірничої справи, член Академії вищої освіти (Велика Британія)

(B.Ch.D., M.Phil., Ph.D., FICD, FADM, FIMMM, FHEA (UK))

Школа стоматології, Інститут клінічних наук

Коледж медичних та стоматологічних наук Бірмінгемський університет, Бірмінгем, Велика Британія

Вступ

Структура зуба порушується через карієс, трав­ми та зношування зубів, і її часто замінюють інертними стоматологічними матеріалами, що замінюють основну масу. Якщо існує загроза для здоров'я пульпи, треба провести ряд втру­чань. З самого початку треба підтримувати жит­тєздатність пульпи. Далі необхідно позбавитися інфекції та заповнити місце пульпи. При уражен­ні пульпи вибір матеріалу змінюється та показа­но використовувати матеріали, що взаємодіють з пульпою або дентином. Взаємно активними матеріалами, що використовуються для стоматологічних процедур, є кальцію гідроксид у різних формах, а останнім часом - цементи з гідравлічного кальцію силікату.

Основною характеристикою цементів з гід­равлічного кальцію силікату є їх гідравлічний характер. Ці матеріали можна використовувати у вологих зонах без погіршення їх влас­тивостей. Отже, ці матеріали показані для заповнення верхівки кореня зуба та закриття перфораційних отворів. Іншою важливою характеристикою цих матеріалів є вивільнення кальцію гідроксиду як побічного продукту реакції гідратації. Це робить ці матеріали придатними для використання в якості матеріалів для захисного покриття пульпи, для апексифікації та апексогенезу, а останнім часом - для регенеративних ендодонтичних процедур. Кальцію гідроксид створює середовище, де вивільнюються іони кальцію та створюється висока антибактеріальна активність.

Вибір матеріалу важливий для успішного клініч­ного результату. Існує ряд цементів з гідравліч­ного кальцію силікату для різних процедур, як показано в таблиці 1. Ці матеріали дуже відріз­няються, та важливо, щоб клініцист врахував важливість вибору правильного матеріалу для кожного клінічного застосування. У цій статті йде мова про Біодентин™ («Септодонт», Сен­ Мор­де­Фоссе, Франція) та його придатність для різних клінічних застосувань.

Рис.1 Форма випуску цементу Біодентин™ у вигляді порошку та рідини


Таблиця 1: Типи матеріалів із гідравлічного кальцію силікату, доступні для різних процедур


Характеристики цементу Біодентин™

Цемент Біодентин™ випускається в формі порошку та рідини. Порошок випускається в капсулі, а рідина – в ампулі (рисунок 1). Ком­поненти порошку: трикальцій силікат, цирконію оксид, кальцію карбонат та невелика кількість добавок заліза оксиду для забарвлення. Рідина складається з води з додаванням кальцію хлориду та водорозчинного полімеру. Цемент Біодентин™ у формі порошку та його гідратовані матеріали були добре охарактеризовані. Склад цементу Біодентин™ гарантує оптимальні властивості, а отже, покращує клінічний ефект. Порошок дрібніший, ніж інші типи цементів у цій категорії (таблиця 2). Дрібний порошок гарантує вищу швидкість реакції. Порошок переважно складається з трикальцій цитрату (таблиця 3) на противагу іншим гідравлічним цементам, ос­новою яких переважно є силікатний цемент, як показано в таблиці 1. Чистий трикальцій цитрат гарантує відсутність включень алюмінію (1,2) та залишкових матеріалів (3), що присутні в сто­матологічних цементах на основі силікатного це­менту. Використання цирконію оксиду гарантує належну рентгенконтрастність та стабільність, без ризику підтікання та зміни кольору, що при­таманно всім матеріалам, де використовують рентгеннепрозорий матеріал вісмуту оксид (4­6). Основні складники чітко показані в рент­генографічному дифракційному аналізі цементу Біодентин™ у формі порошку (рисунок 2).

Таблиця 2: Визначення питомої площі поверхні порошку Біодентин™ для демонстрації однорідності дрібного порошку порівняно з іншими цементами. Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2013.

Таблиця 3: Оцінка порошку за допомогою рентгенівського дифракційного аналізу за методом Рітвелда для демонстрації основних складників цементу Біодентин™. Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2013.

Цемент Біодентин™ містить добавки для покра­щення властивостей матеріалу. До них нале­жить кальцію карбонат, представлений у вигляді порошку, кальцію хлорид та водорозчинний полімер у рідині. Кальцію карбонат - це джерело вільних іонів кальцію, що присутні в розчині після перемішування порошку з рідиною.

Рисунок 2: Рентгенівський дифракційний аналіз порошку Біодентин™ для демонстрації фаз основних складників, а саме, трикальцій силікату, цирконію оксиду та кальцію карбонату. Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2013.

Їх присутність сприяє високому тепловому потоку на ранньому етапі реакції, що покращує швидкість реакції (2), як показано на рисунку 3. Кальцію хлорид значно зменшує час схоплення Біодентину™ порівняно з іншими подібними типами матеріалів (7, 8). Водорозчинний полімер забезпечує зменшення співвідношення вода/це­мент, що покращує фізичні властивості цементу Біодентин. Насправді, міцність при стисканні та мікротвердість цементу Біодентин™ набагато вищі, ніж у інших подібних типів матеріалів (7). Мікроструктура цементу Біодентин™ (рисунок 4) показує, як відбувається гідратація з трикальцій цитратом, з реакцією та відкладанням навколо частинок кальцію карбонату (9). Як показує знімок дифракції рентгенівських променів гідратованих матеріалів (10), гідроксид каль­цію утворюється у великій кількості, і пік кальцію гідроксиду чітко помітний при 18 гра­дусах (Рисунок 5). Специфічний хімічний склад, дрібний розмір часток, низьке співвідношення вода/цемент та присутність кальцію карбонату сприяють оптимальним властивостям матеріалу для покращення клінічної ефективності. Окрім цього, матеріал також виявляє низьку пористість (Таблиця 4), порівняно з подібними типами матеріалів (11), і це також дає клінічні переваги. Оскільки матеріал гідравлічний, дуже важливо не дозволяти йому висихати, оскільки це призведе до утворення тріщин на поверхні контакту (рисунок 6) та в основній масі мате­ріалу (11).

Рисунок 3: Оцінка теплового потоку в цементі Біодентин™ для демонстрації високої швидкості реакції на ранніх етапах гідратації. (TCS: цемент із трикальцій силікату; TCS­20­Z - цемент із трикальцій силікату, заміщений на 20 % цирконію оксидом). Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2013.

Рисунок 4: Знімок структури цементу Біодентин™, що схопився, отриманий за допомогою скануючого електронного мікроскопа, для демонстрації мікроструктури матеріалу. Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2013.

Рисунок 5: Графік дифракції рентгенівських променів для цементу Біодентин™, що схопився, для демонстрації основних фаз, присутніх після схоплення цементу. На графіку переважає кальцію гідроксид. Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2014.

Рисунок 6: Конфокальна лазерна мікроскопія цементу Біодентин™, що зберігається в сухому вигляді та зволожується збалансованим соляним розчином Хенка. Зволоження показує необхідність постійного зберігання в вологому вигляді. Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2014.

Таблиця 4: Відсоток пористості цементу Біодентин™ порівняно з подібними типами матеріалів. Відтворено з дозволу Каміллері та ін. 2014.

Клінічне застосування

Захисне покриття пульпи та заміна дентину

Цемент Біодентин™ вивільнює іони кальцію (10, 12), при цьому початкова швидкість вивільнення вища, ніж у інших подібних типів матеріалів (12, 13), отже, він ідеальний як матеріал для нанесення захисного покриття пульпи. Поверхня цементу Біодентин™ має найбільшу концентрацію кальцію на поверхні порівняно з ProRoot MTA, Dycal і Theracal (14). Утворення дентинних містків клінічно доведено, коли цемент Біодентин™ використовується для прямого захисного покриття пульпи (15, 16, 17). У клінічних випадках, де продемонстровано незворотний пульпіт і проводилося лікування за допомогою цементу Біодентин™, проде­монстровано зменшення розміру апікальних ділянок при проведенні обстеження за допо­могою комп'ютерної томографії з конічним променем (18). Реакція пульпи на Біодентин™ подібна до реакції на інші подібні типи матеріалів, наприклад, на мінеральний триоксид агрегат (19) із сприятливою проліферацією клітин та активністю лужної фосфатази клітин зубної пульпи людини (20). Аналогічна реакція спостерігалася при проведенні випробувань з продуктами вилуження цементу Біодентин™ (13). Здатність вивільнювати кальцій також сприяє антимікробним властивостям цементу Біодентин™. Ця властивість важлива, оскільки розвиток карієсу індукується бактеріями. Це­мент Біодентин™ демонструє належні анти­мікробні властивості (13), які були нижчими, ніж у матеріалів для захисного покриття пульпи з кальцію гідроксидом. Проте підвищення антимікробних властивостей кальцію гідроксиду супроводжувалося вищою цитотоксичністю (21). Окрім цього, його фізичні властивості дозволя­ють використовувати матеріал насипом, уни­каючи зайвого розшарування та поверхонь контакту, що дозволяють мікропротікання та неефективне відновлення. Насправді, цемент Біодентин™ демонструє менше мікропротікань порівняно з матеріалами для заміщення дентину на основі композиту (22). Заключне заміщення поверх цементу Біодентин™ може бути склад­ним, оскільки він має водну основу. Заключне заміщення треба відкласти принаймні на 2 тиж­ні, і можна використовувати адгезив з повним та самостійним протравлюванням (23). Повне протравлювання може спричинити зміни мі­кроструктури матеріалу (24), і хоча композитне заміщення in vitro порушувалося при проведен­ні термоциклювання, було доведено, що повне протравлювання ефективніше, ніж самостійне протравлювання (25). Мікроструктура на поверх­ні контакту цементу Біодентин™ та композиту після повного протравлювання та самостійного протравлювання показана на рисунку 7. Було продемонстровано, що цемент Біодентин™ може відновлювати зуб до шести місяців, а якщо поверх нього нанести композит, забезпечується ефективний матеріал, що заміщує дентин (26). Отже, інші матеріали на основі трикальцій силікату для нанесення захисного покриття пульпи, що базуються на композиті, мають пе­ревагу, оскільки їх можна легко нашаровувати з композитом, забезпечуючи сильний зв'язок (25). Проте вплив на пульпу небажаний (27). Було показано, що іони кальцію виділяються з таких матеріалів у низькій кількості та не фор­мується кристалічний кальцію гідроксид (10).

Рисунок 7: Міжповерхневі характеристики цементу Біодентин™ та композиту після повного протравлювання та самостійного протравлювання. Відтворено з дозволу Мераджі та Каміллері 2017.

Такі матеріали для нанесення захисного ма­теріалу пульпи, що базуються на композиті, як Theracal, залежать від наявності вологи в сере­довищі, щоб проникнути та дозволити реакцію гідратації трикальцій силікату, який є активним компонентом матеріалу. Проникнення рідини недостатнє, і на моделі з використанням вида­леного зуба, що 15 днів зберігався в середови­щі, показано обмежену гідратацію трикальцій силікату в Theracal (28). Також, відповідно до попередньо опублікованих робіт, у дослідженнях in vitro (29) та in vivo (30) показано, що середо­вище, в яке додавали Theracal, значно зменшу­вало проліферацію фібробластів пульпи та ін­дукувало вивільнення прозапального цитокіну 8 з культивованих фібробластів пульпи та в куль­турах всього зуба (29).

Використання моделі культури всього зуба (31) та нещодавнє дослідження (30) чітко показали, що цемент Біодентин™ демонструє кращі біо­логічні та клінічні результати, ніж матеріали для заміщення дентину на основі композиту. Було показано, що цемент Біодентин™ стимулює за­гоєння пульпи на моделі культури всього зуба (29), а також у клінічних випробуваннях, де було продемонстровано найкращий клінічний ре­зультат порівняно з нанесенням захисного покриття пульпи на основі композиту (30).

Процедури пульпотомії

Більше ураження пульпи, зокрема молочних зубів, потребуватиме проведення процедур пульпотомії. Цемент Біодентин™ виявляв кращу цитосумісність та біоактивність, ніж MTA Angelus, Theracal та IRM, під час контакту зі стовбуро­вими клітинами, виділеними з молочного зуба людини, що випав (32). Використання цементу Біодентин™ на тваринній моделі як засобу для пульпотомії сприяло утворенню товстіших міст­ків мінералізованої тканини, що легше виявля­лися рентгенографічно, порівняно з MTA (33). З клінічної точки зору, високу частоту успішних результатів було показано під час процедур пульпотомії, що проводилися з цементом Біо­дентин™ на молочних молярах, демонструючи більш сприятливі результати, ніж з формо­крезолом, використання якого є стандартною методикою лікування (34, 35). При порівнянні з кальцію гідроксидом під час проведення пуль­потомій життєздатної пульпи молочних зубів, група, в якій застосовували цемент Біодентин™, виявила сприятливий регенеративний потенціал разом з успішними клінічними результатами, з показаннями до застосування та механізмом дії, аналогічними кальцію гідроксиду, але без де­фектів у фізичних та клінічних властивостях (36). Пульпотомія з цементом Біодентин™ призводила до прогнозованого клінічного результату, подібного до MTA (37­41). Цемент Біодентин™ був ефективнішим, ніж менш стандартні мето­дики лікування, такі як лазер (41) та прополіс (39). Цемент Біодентин™, що використовувався для процедур пульпотомії, не спричиняв зміну кольору зубів (42).

Лікування несформованої верхівки зуба

Після втрати пульпи необхідно заповнити про­стір кореневого каналу. Несформований зуб створює проблему через свою анатомію, ос­кільки корені короткі та тонкі, й важко провести звичайну обтурацію каналу через конфігурацію кореневого каналу. Тонкі дентинові стінки також ризикують зазнати перелому.

Процедури апексифікації дозволяють сформу­вати кальцифікований бар’єр на верхівці ко­реня, в такий спосіб ізолюючи верхівку кореня зуба від периапікального простору. Кальцифіко­ваний місток створюється шляхом формування середовища, де іони кальцію з дентину форму­ють кальцифікований місток. Такі умови ство­рюються матеріалами, що вивільнюють кальцію гідроксид. Історично склалося так, що викори­стовувалися пасти кальцію гідроксиду, які не схоплюються. Кальцію гідроксид вивільнює іони кальцію для створення ідеального середовища для формування кальцифікованого містка (43). Іншою перевагою пасти кальцію гідроксиду є її антибактеріальні властивості, оскільки кореневі канали без пульпи часто з’являються через не­життєздатний зуб, схильний до колонізації бак­теріями (44). Для використання кальцію гідрок­сиду, що не схоплюється, потрібно декілька візитів протягом певної кількості місяців, а каль­цифікований місток, що сформувався після апексифікації, мав пористу структуру (45).

Апексифікація гідравлічними цементами з каль­цію силікату в якості апікальних вставок дозво­ляє провести процедури апексифікації за два ві­зити. Два візити були необхідні, оскільки цемент MTA мав тривалий час схоплення і мав схопитися перед заключним етапом відновлення. Нещодав­но було показано, що для апексифікації апікаль­ною вставкою з цементу Біодентин™ достатньо одного візиту, оскільки зволоження поверхні матеріалу не впливало на його властивості (46). Ця методика лікування може вважатися прогно­зованою, а також використовуватися як альтернатива кальцію гідроксиду (47). Гідравлічний характер цих типів матеріалу та формування кальцію гідроксиду робить ці матеріали ідеаль­ними для таких процедур. Було показано, що цемент Біодентин™ вивільнює більше іонів каль­цію в розчині, ніж MTA (2). Він успішно викори­стовувався як апікальна вставка у повідомлених випадках апексифікації (48­53). Його гідратація оптимізована шляхом додавання кальцію кар­ бонату як структуроутворювального агента, що прискорює швидкість реакції на ранніх стадіях. Додавання прискорювача кальцію хлориду та водорозчинного полімеру дозволило отрима­ти низькі співвідношення вода/порошок (2). Як показано в таблиці 1, немає пуццоланових добавок та інших цементувальних сполук. Було показано, що додавання таких матеріалів обме­жує формування кальцію гідроксиду, що необ­хідно при проведенні процедури апексифікації (54, 55). Стійкість до переломів несформованих зубів у разі застосування апікальної вставки з цементу Біодентин™ була подібною до МТА та кращою, ніж у контрольній групі (52).

Біодентин™ також успішно використовувався в регенеративній ендодонтії (56­58). Повідомля­лося, що стійкість до переломів у клінічних ви­падках також була подібною до MTA (59). Біо­дентин™ демонстрував найменший потенціал до зміни кольору, коли використовувався у цих клінічних випадках (60), отже, це матеріал вибо­ру для регенеративної ендодонтії, особливо для випадків, де естетичний аспект є проблемним.

Заповнення верхівки кореня зуба та закриття перфораційних отворів

Матеріали, що використовуються для заповнен­ня верхівок кореня зуба, мають виявляти спец­ифічні властивості, оскільки вони мають забез­печувати та досягати клінічного успіху в дуже несприятливих умовах. Отже, гідравлічний характер усіх цементів з трикальцій силікату є бажаною властивістю. Насправді, ці типи ма­теріалів були розроблені саме для цієї мети. Ос­новна проблема гідравлічних цементів полягає в тому, що вони реагують із середовищем, у яке їх помістили. На верхівці кореня зуба матеріа­ли контактують із кров’ю після встановлення. Також вони контактують із дентином кореня та залишками гутаперчі та пломбувального ма­теріалу, що використовуються для обтурації кореневого каналу. Фізичні властивості цементу Біодентин™ не зазнають негативного впливу після контакту з рідинами тканини та кров’ю (61). Сила зв’язку цементу Біодентин™ була кращою, ніж у МТА, коли він використовувався як матеріал для заповнення верхівок кореня зуба. На обидва матеріали негативно впливало забруднення кров’ю (62). Коли для клінічних випадків використовували цемент Біодентин™ та порівнювали його з МТА, виявлялося мен­ше бактерій в апікальному дентині кореня (63), що вказує на кращі антимікробні властивості цементу Біодентин™ порівняно з МТА. Біосу­місність цементу Біодентин™ була визнана дещо кращою, ніж у МТА, з кращою адгезією клітин до матеріалу, коли він використовувався як мате­ріал для заповнення верхівок кореня зуба (64). Також було виявлено, що цемент Біодентин™ може правильно закривати перфорації кореня (65), викликаючи позитивну реакцію тканини та накопичення мінералів у місці перфорації. Ця реакція пов’язана з вивільненням кальцію гідроксиду в розчин. Також він добре герме­тизує ділянку (66, 67), оскільки перфорації ми­ моволі сильно інфікуються, отже, необхідна на­лежна герметизація.

Матеріали для закриття перфорацій кореня та­кож зазнають переміщення під час відновлення зуба. Цемент Біодентин™ продемонстрував ви­соку ранню міцність зв’язків при виштовхуванні, що не погіршувалася після контакту з кров’ю (68). Окрім цього, він не зазнавав впливу ірига­ційних розчинів (69), що вказує на стабільність матеріалу.

Висновки

Цемент Біодентин™ - це гідравлічний кальцію силікат другого покоління, що переважно скла­дається з трикальцій силікату, а також містить рентгеннепрозорий матеріал цирконію оксид і деякі добавки. Він науково розроблений для особливих потреб як матеріал для заміщення дентину. Наразі проведене дослідження по­казує, що цемент Біодентин™ високоефектив­ний як матеріал для заміщення дентину, а також для інших клінічних потреб. Отже, це більше, ніж просто дентин у капсулі.


Джозетта Каміллері (Josette Camilleri)

Бакалавр хірургічної стоматології, магістр філософії, доктор філософії, член Міжнародної колегії стоматологів, член Академії стоматологічних матеріалів, член Інституту матеріалів, мінералів та гірничої справи, член Академії вищої освіти (Велика Британія)

(B.Ch.D., M.Phil., Ph.D., FICD, FADM, FIMMM, FHEA(UK)) Школа стоматології,

Інститут клінічних наук

Коледж медичних та стоматологічних наук Бірмінгемський університет

Бірмінгем, Велика Британія

Біографія

Професор Джозетта Каміллері отримала ступінь бакалавра хірургічної стоматології та магістра філософії в хірургічній стоматології в Мальтійському університеті. Вона отримала докторський ступінь під керівництвом нещодавно померлого професора Тома Пітта Форда в лікарні Гая, Королівський коледж Лондона.

Вона працювала на кафедрі проектування будівель та споруд факультету антропогенного середовища Мальтійського університету та на кафедрі відновлювальної стоматології факультету хірургічної стоматології Мальтійського університету. Нещодавно вона отримала ступінь старшого академіка в Школі стоматології Бірмінгемського університету, Велика Британія. До сфери її дослідницьких інтересів належать ендодонтичні матеріали, наприклад, матеріали для заповнення верхівок кореня зуба та матеріали для пломбування кореневих каналів, з особливою зацікавленістю в мінеральному триоксид агрегаті, гідратації силікатного цементу та інших цементувальних матеріалах, що використовуються як біоматеріали, а також у будівельній галузі.

Джозетта опублікувала більше 100 статей в міжнародних журналах, які проходять рецензію, а її роботи цитувалися 4000 разів. Вона редактор роботи «Мінеральний триоксид агрегат. Від при­готування до застосування», опублікованої видавничою компанією Springer у 2014 році. Вона є співавтором 7-­го видання книги «Ендодонтія Харті в клінічній практиці» (Редактор: Б. С. Чонг) та «Склоіономерні цементи в стоматології» (Редактор: С. К. Сідху). Вона є міжнародним лектором, оглядачем та членом наукової ради ряду міжнародних журналів, включно з журналом «Ендодонтія», «Наукові повідомлення», «Стоматологічні матеріали», «Клінічні дослідження ротової по­рожнини», «Стоматологія», Acta Odontologica Scandinavica та Acta Biomaterialia.

Список літератури

1. Каміллері Дж. Характеристика та кінетика гідратації цементів з трикальцій силікату для застосування в якості стоматологічних біоматеріалів. Журнал «Стоматологічні матеріали» 2011 серпень;27(8):836-44.

2. Каміллері Дж., Соррентіно Ф., Дамідот Д. Дослідження гідратації та біоактивності рентгеннепрозорого цементу з трикальцій силікату, цементу Біодентин™ та MTA Angelus. Журнал «Стоматологічні матеріали» 2013 травень;29(5):580-93.

3. Каміллері Дж., Кралі П., Вебер М., Сінагра Е. Характеристика та аналізи кислото-екстрагованих та вилужених мікроелементів у стоматологічних цементах. «Міжнародний ендодонтичний журнал» 2012 серпень; 45(8):737-43.

4. Валлес М., Меркаде М., Дюран-Сіндру Ф., Бурделанде Дж. Л., Роін М. Вплив світла та кисню на стабільність кольору п'яти матеріалів на основі кальцію силікату. Журнал «Ендодонтія» 2013 квітень;39(4):525-8.

5. Каміллері Дж. Стабільність кольору білого мінерального триоксиду агрегату при контакті з розчином гіпохлориту. Журнал «Ендодонтія» 2014 березень;40(3):436-40.

6. Марціано М. А., Дурате М. А., Каміллері Дж. Зміна кольору в стоматології, спричинена вісмуту оксидом в цементі MTA в присутності натрію гіпохлориту. Журнал «Клінічні дослідження ротової порожнини» 2015 грудень;19(9):2201-9.

7. Грек Л., Малліа Б, Каміллері Дж. Дослідження фізичних властивостей матеріалів для заповнення верхівки кореня зуба на основі цементу з трикальцій силікату. Журнал «Стоматологічні матеріали» 2013 лютий;29(2):e20-8.

8. Кауп М., Шефер Е., Даммашке Т. Дослідження різних властивостей матеріалу цементу Біодентин™ порівняно з ProRoot MTA in vitro. Журнал «Медицина голови та шиї» 2015 травень 2;11:16.

9. Грек Л., Малліа Б, Каміллері Дж. Характеристика проміжного відновлювального матеріалу (Intermediate Restorative Material), цементу Біодентин™, Bioaggregate та прототипу цементу з кальцію силікату для заповнення верхівки кореня зуба. «Міжнародний ендодонтичний журнал» 2013 липень;46(7):632-41.

10. Каміллері Дж. Характеристики гідратації цементу Біодентин™ та Theracal, що використовуються як матеріали для захисного покриття пульпи. Журнал «Стоматологічні матеріали» 2014 липень;30(7):709-15.

11. Каміллері Дж., Грек Л., Галеа К., Кейр Д., Фенех М., Формоса Л., Дамідот Д., Малліа Б. Пористість та дентин кореня для оцінки поверхні контакту матеріалів на основі кальцію силікату для заповнення верхівки кореня зуба. Журнал «Клінічні дослідження ротової порожнини» 2014;18(5):1437-46.

12. Курун Аксой М., Тулга Оз Ф., Орхан К. Оцінка швидкості дифузії іонів кальцію (Ca2+) та гідроксиду (OH-) матеріалів для непрямого захисного покриття пульпи. «Міжнародний журнал штучних органів» 2017 липень 8:0. doi: 10.5301/ijao.5000619. [Попередня електронна публікація]

13. Аріас-Моліз М. Т., Фарруджа К., Ланг К. И. К, Вісмаер П. С., Каміллері Дж. Антимікробна та біологічна активність продуктів вилужування з легкотвердних матеріалів для захисного покриття пульпи. Журнал «Стоматологія» 2017 червень 20. pii: S0300-5712(17)30151-3. doi: 10.1016/j. jdent.2017.06.006. [Попередня електронна публікація]

14. Гонг В., Франка Р. Характеристика нанорозмірних хімічних поверхонь чотирьох різних типів матеріалів для захисного покриття пульпи зуба. Журнал «Стоматологія» 2017 березень;58:11-18.

15. Катге Ф. А., Патіл Д. П. Порівняльний аналіз 2 цементів на основі кальцію силікату (Біодентин™ та мінеральний триоксид агрегат) як засобів прямого захисного покриття пульпи постійних молярів у молодих людей: дослідження Split Mouth. Журнал «Ендодонтія» 2017 квітень;43(4):507-513.

16. Кім Дж., Сонг И. С., Мін К. С., Кім С. Г., Кох Дж. Т., Лі Б. Н., Ченг Г. С., Хван І. Н., О В. М., Хван И. К. Оцінка утворення репаративного дентину для цементів ProRoot MTA, Біодентин™ та BioAggregate за допомогою мікро-КТ та імуногістохімічного дослідження. Журнал «Відновлювальна стоматологія та ендодонтія» 2016 лютий;41(1):29-36.

17. Новицька А., Вілк Г., Ліпські М., Котецьки Дж., Бужовська-Радлінська Дж. Томографічна оцінка утворення репаративного дентину після нанесення прямого захисного покриття пульпи Ca(OH)2, MTA, Біодентин™ та системи зв’язування дентину на зуби людей. Журнал «Ендодонтія» 2015 серпень; 41(8):1234-40.

18. Гашем Д., Манночі Ф., Пател С., Маногаран А., Браун Дж. Е., Ватсон Т. Ф. Клінічна та рентгенологічна оцінка ефективності непрямого захисного покриття пульпи за допомогою кальцію силікату: рандомізоване контрольоване клінічне випробування. Журнал «Дослідження в стоматології» 2015 квітень;94(4):562-8.

19. Ченг Г. С., Лі С. І., Енн Г. Дж., Кум К. І., Кім Е. К. Вплив ендодонтичних цементів з кальцію силікату на біосумісність та потенціали, що індукують мінералізацію, в клітинах зубної пульпи людини. Журнал «Ендодонтія» 2014 серпень;40(8):1194-200.

20. Луо З., Колі М. Р., Ю Ку, Кім С., Кю Т., Ге В. К. Цемент Біодентин™ індукує диференціацію стовбурових клітин зубної пульпи людини через мітоген-активовану протеїнкіназу та кальцій-/кальмодулін-залежну протеїнкіназу ІІ. Журнал «Ендодонтія» 2014 липень;40(7):937-42.

21. Поджо К., Арциола К. Р., Белтрамі Р., Монако А., Дагна А., Ломбардіні М., Візай Л. Цитосумісність та антибактеріальні властивості матеріалів захисного покриття. Журнал «Науковий світ» 2014;2014:181945.

22. Абдельмегід Ф. І., Салама Ф. С., Аль-Мутаірі В. М., Аль-Мутаірі С. К., Багжал С. О. Вплив різних проміжних основ на мікропротікання відновлювальних матеріалів у порожнинах класу ІІ молочних зубів. «Міжнародний журнал штучних органів» 2017 березень 16;40(2):82-87.

23. Гашем Д., Фокстон Р., Маногаран А., Ватсон Т. Ф., Банерджи А. Фізичні характеристики поверхні контакту композит-кальцію силікат в рамках пошарового/ламінатного адгезивного відновлення. Журнал «Стоматологічні матеріали» 2014 березень;30(3):343-9.

24. Каміллері Дж. Дослідження цементу Біодентин™ як матеріалу для заміщення дентину. Журнал «Стоматологія» 2013 липень;41(7):600-10.

25. Мераджі Н., Каміллері Дж. Зв’язування на базі матеріалів для зміщення дентину. Журнал «Ендодонтія» 2017 серпень; 43(8):1343-1349.

26. Коубі Г., Колон П., Франкін Дж. К., Хартман А., Річард Г., Фор М. О., Ламберт Г. Клінічна оцінка ефективності та безпечності нового замісника дентину, цементу Біодентин™, у відновленні задніх зубів — проспективне дослідження. Журнал «Клінічні дослідження ротової порожнини» 2013 січень;17(1): 243-9.

27. Хеблінг Дж., Лесса Ф. К., Нугера І., Карвало Р. М., Коста К. А. Цитотоксичність композитних легкотвердних вінірів. «Американський стоматологічний журнал» 2009 червень;22(3):137-42.

28. Каміллері Дж., Лоран П., Абот І. Гідратація цементу Біодентин™, Theracal та прототипу матеріалу для заміщення дентину на основі трикальцій силікату після нанесення захисного покриття пульпи в культурах зуба. Журнал «Ендодонтія» 2014 листопад;40(11):1846-54.

29. Женю К., Лоран П., Ромбуст К., Жирод Т., Абот І. Токсичність легкотвердного трикальцій цитрату для зубної пульпи. Журнал «Ендодонтія» 2017 грудень, том 43, Видання 12.

30. Бахтіяр Х., Некуфар М. Х., Амінішакіб П., Абеді Ф., Нагши Музаві Ф., Еснаашарі Е., Азізі А., Есмайліан С., Елліні М. Р., Месгаржаде В., Сезавар М., Абот І. Реакція пульпи людини на часткову пульпотомію з використанням цементу Theracal, порівняно з цементом Біодентин та ProRoot MTA: клінічне випробування. Журнал «Ендодонтія» 2017 листопад, том 43, Видання 11.

31. Лоран П., Кампс Дж., Абот І. Цемент Біодентин™ індукує вивільнення TGF- 1 з клітин пульпи людини та ранню мінералізацію зубної пульпи. «Міжнародний ендодонтичний журнал» 2012 травень;45(5):439-48. doi: 10.1111/j.1365-2591.2011.01995.x. Попередня електронна публікація 2011 грудень 22.

32. Колладо-Гонсалес М., Гарсіа-Бернал Д., Онате-Санчес Р. Е., Ортолані-Селтенеріш П. С., Альварес-Муро Т., Лозано А., Форнер Л., Ллена К., Мораледа Дж. М., Родригес-Лозано Ф. Дж. Цитотоксичність та біоактивність різних матеріалів для пульпотомії на стовбурових клітинах на молочних зубах людини, які випали. «Міжнародний ендодонтичний журнал» 2017 лютий 7. doi: 10.1111/iej.12751. [Попередня електронна публікація]

33. Де Россі А., Сільва Л. А., Гатон-Хернандес П., Суста-Нето М. Д., Нельсон-Філхо П, Сільва Р. А., де Кверіос А. М. Порівняння реакцій пульпи на пульпотомію та нанесення захисного покриття пульпи за допомогою цементу Біодентин™ та мінерального триоксиду агрегату в собак. Журнал «Ендодонтія» 2014 вересень;40(9):1362-9.

34. Джунеджа П., Кулкарні С. Клінічне та рентгенологічне порівняння цементу Біодентин™, мінерального триоксиду агрегату та формокрезолу як препаратів для пульпотомії на молочних молярах. Журнал «Європейські архіви педіатричної стоматології» 2017 серпень 5. doi: 10.1007/s40368- 017-0299-3. [Попередня електронна публікація]

35. Ел Меліджи О. А., Аллаззам С., Аламуді Н. М. Порівняння цементу Біодентин™ та формокрезолу для пульпотомії молочних зубів: рандомізоване клінічне випробування. Журнал «Міжнародна квінтесенція» 2016;47(7):571-80.

36. Гревал Н., Салхан Р., Каур Н., Пател Г. Б. Порівняльна оцінка замісників дентину на основі кальцію силікату (Біодентин™) та кальцію гідроксиду (пульпдент) для формування реактивного дентинного містка при регенеративній пульпотомії життєздатних молочних зубів: потрійне сліпе, рандомізоване клінічне випробування. Журнал «Сучасна клінічна стоматологія» 2016 жовтень-грудень;7(4):457-463.

37. Тогару Г., Муппа Р., Шрінівас Н., Навін К., Редді В. К., Ребекка В. К. Клінічна та рентгенологічна оцінка успішності застосуваннях двох представлених на ринку препаратів для пульпотомії молочних зубів: дослідження in vivo. Журнал «Сучасна стоматологічна практика» 2016 липень 1;17(7):557-63.

38. Раджашекаран С., Мартенс Л. К., Ванденбакл Дж., Жаке В., Боттенберг П., Кувелс Р. Г. Ефективність трьох різних препаратів для пульпотомії молочних молярів: рандомізоване контрольоване випробування. «Міжнародний ендодонтичний журнал» 2017 березень;50(3):215-228.

39. Кусум Б., Ракеш К., Річа К. Клінічна та рентгенологічна оцінка мінерального триоксиду агрегату, цементу Біодентин™ та прополісу як засобі для пульпотомії молочних зубів. Журнал «Відновлювальна стоматологія та ендодонтія» 2015 листопад;40(4):276-85.

40. Куадрос-Фернандес К., Лорен Родрігес А. Л., Саес-Мартінес С., Гарсіа-Бінімеліс Дж., Абот І., Меркаде М. Короткотривалі результати пульпотомії молочних молярів за допомогою мінерального триоксиду агрегату, та цементу Біодентин™: рандомізоване клінічне випробування. Журнал «Клінічні дослідження ротової порожнини» 2016 вересень;20(7):1639-45.

41. Ніранджані К., Прасад М. Г., Васа А. А., Дівія Г., Такур М. С., Сауджанья К. Клінічна оцінка успішного застосування пульпотомії молочних зубів за допомогою мінерального триоксиду агрегату (Mineral Trioxide Aggregate®), лазеру та цементу Біодентин™: дослідження in vivo. Журнал «Клініко- діагностичні дослідження» 2015 квітень;9(4):ZC35-7.

42. Каміллері Дж. Потенціал Neo MTA Plus, MTA Plus та цементу Біодентин™, що використовуються в процедурах пульпотомії, до забарвлення. Журнал «Ендодонтія» 2015 липень;41(7):1139-45.

43. Рехман К., Сондерс В. П., Фой Р. Х., Шаркі С. В. Дифузія іонів кальцію з матеріалів, що містять кальцію гідроксид, до зубів, які лікують ендодонтично: дослідження in vitro. «Міжнародний ендодонтичний журнал» 1996:29(4):271-9.

44. Чонг Б. С., Пітт Форд Т. Р. Роль внутрішньоканального введення препаратів при лікуванні кореневих каналів. «Міжнародний ендодонтичний журнал» 1992:25(2):97-106.

45. Валіа Т., Чола Х. С., Губа К. Лікування відкритих верхівок нежиттєздатних постійних зубів за допомогою пасти Ca(OH)2. Журнал «Клінічна педіатрична стоматологія» 2000:25(1):51-6.

46. Каронна В., Хімель В., Ю Ку., Занг Дж. Ф., Сабей К. Порівняння міцності поверхні 3 матеріалів, що використовуються на моделі експериментальної апексифікації в сухих та вологих умовах. Журнал «Ендодонтія» 2014 липень;40(7):986-9. doi: 10.1016/j.joen.2013.12.005. Попередня електронна публікація 2014 січень 17.

47. Сімон С., Ріллард Ф., Бердал А., Мачту П. Застосування мінерального триоксид агрегату в процедурі апексифікації в один візит: проспективне дослідження «Міжнародний ендодонтичний журнал» 2007:40(3):186-97.

48. Кетарпал А., Чудгарі С., Талвар С., Верма М. Ендодонтичне лікування відкритої верхівки з використанням цементу Біодентин™ в якості нової апікальної матриці. «Індійський журнал стоматологічних досліджень» 2014:25(4):513-6.

49. Баджва Н. К., Джингарвар М. М., Патак А. Процедура апексифікації травматично пошкодженого зуба в один візит з використанням нового біоіндуктивного матеріалу (Біодентин™). «Міжнародний журнал клінічної педіатричної стоматології» 2015:8(1):58-61.

50. Мартенс Л., Раджашекаран С., Кувелс Р. Ендодонтичне лікування некротичного несформованого зуба під дією травми з використанням біоактивного цементу на основі трикальцій силікату. Повідомлення про 3 випадки з 24-місячним періодом подальшого спостереження. «Європейський журнал педіатричної стоматології» 2016:17(1):24-8.

51. Відал К., Мартін Г., Лозано О., Салас М., Трігуерос Дж., Агілар Г. Закриття верхівки при апексифікації: огляд та опис клінічного випадку процедури апексифікації несформованого постійного зуба з використанням цементу Біодентин™. Журнал «Ендодонтія» 2016:42(5):730-4.

52. Еврен О. К., Алтунсой М., Танрівер М., Капар І. Д., Калкан А., Гок Т. Стійкість до переломів моделі несформованого зуба після апексифікації за допомогою матеріалів на основі кальцій силікату. «Європейський стоматологічний журнал» 2016:10(2):188-92.



#Терапія Ендодонтія
Septodont
30 09.11.2020

  • Зуботехническая лаборатория предоставляет весь спектр услуг .

    Максим • Київ
    Докладніше